Історія закладу

Історія закладу

У мальовничому куточку історичного середмістя Полтави височіє монументальна споруда – будинок Полтавського губернського земства, а нині Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського. Заклад заснований у 1891 р. як Природничо-історичний музей Полтавського губернського земства. За розкішним фасадом увічнена захоплива історія того, як приватна ініціатива вченого-ґрунтознавця Василя Докучаєва, підтримана прогресивними земцями та розвинена фахівцями-музейниками й щедрими меценатами наприкінці XIX – упродовж ХХ століть, перетворила заклад на одну з головних скарбниць Лівобережної України.

Завдяки кропіткій праці багатьох поколінь Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського переживає сьогодні нове відродження. Його фонди налічують близько 300 тисяч предметів – археологічні знахідки, етнографічні раритети, предмети давньоруської доби та козацьких часів, зброярські артефакти, нумізматичну та фалеристичну колекції, зібрання документів та світлин, а також природничі збірки, серед яких – скелет мамонта, зібраний із кісток, що були знайдені на Полтавщині.

У 1906 році меценатка і просвітниця Катерина Скаржинська передала до Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства власну колекцію, зібрану в с. Круглик поблизу Лубен – понад 20 тисяч експонатів, бібліотеку та архів. Вагомий внесок зробив благодійник Павло Бобровський: між 1897 та 1917 роками він власним коштом купував і дарував музею унікальні артефакти: від Стародавнього Єгипту й Давньої Греції до екзотичних країн Африки, Індії та Індонезії, загалом близько 3 тисяч одиниць.

Музей – це не лише фондосховище раритетів, але й вияв пам’яті та пошани. За 135-річну історію його функціонування ціла плеяда науковців – Михайло Олеховський, Іван Зарецький, Вадим Щербаківський, Кость Мощенко, Михайло Рудинський, Яків Риженко, Олександр Тахтай, Микола Гавриленко та інші – своєю подвижницькою працею сприяла розвитку та розквіту закладу, незважаючи на фінансові обмеження, революції, війни, репресії.

Безумовно, будівля, в якій розташований Музей, сама по собі стала «головним експонатом». Зведена за проєктом непересічного митця Василя Кричевського в стилі українського архітектурного модерну з барвистими кахлями і майолікою на фасаді та розписами Сергія Васильківського й Миколи Самокиша всередині – це справжній палац мистецтв та ремесел, виконаний для людей казково-яскравим та розкішним, водночас теплим та затишним.

XX століття приготувало для Музею важкі випробування. У 1943 році нацистські окупанти підпалили пограбовану будівлю. Пожежа знищила десятки тисяч безцінних експонатів, втрату яких неможливо компенсувати й досі. Пам’ятку вдалося повернути до життя: у 1964 році завдяки титанічним зусиллям архітекторів та науковців споруду повністю реставрували, детально відтворивши її первісний вигляд.

Пережиті трагедії навчили полтавських музейників головному: не достатньо зберігати історію – її потрібно вміти відроджувати. Це відповідальне завдання щодня втілюють у життя науковці, які вибудовують місток між минулим і майбутнім. Справжнім серцем цієї роботи є науково-дослідний відділ реставрації. Його фахівці невтомно рятують унікальні пам’ятки від руйнації, дарують їм друге життя та повертають у виставкові зали.

Сучасний Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського – це не застигле сховище старовини, а динамічний культурний хаб, де класична формула «збереження-дослідження-просвітництво» набуває інноваційних форм втілення. Наразі триває оцифрування фондів та формування онлайн-колекції 2D та 3D зображень музейних цінностей. ІТ-фахівці успішно вибудовують дифузний цифровий простір, щоб вивести локальні культурні артефакти у глобальний мережевий вимір. На інклюзивному вебсайті закладу доступний імерсивний VR-тур з аудіогідами, панорамна відеоекскурсія 360°, зображення оцифрованих раритетів. Музей став майданчиком для різноманітних наукових та культурницьких заходів – міжмузейних проєктів, виставок, конференцій, круглих столів, ярмарків, волонтерських ініціатив, майстерок, квестів, тематичних вечорів тощо.

За 135 років безперервної діяльності Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського подолав складний шлях викликів та перемог: від перших колекцій земства та зведення шедевра українського модерну, крізь ідеологічні жорна ХХ століття та попелище Другої світової війни, до викликів сучасного воєнного стану. Діяльність у музеї не припиняється ні на мить, це – постійне оновлення, вічна молодість одного з найбагатших музейних зібрань України.

Панель доступності

Контрастність

Розмір шрифту