news

#Персона_дня: «Чемпіон чемпіонів» – Піддубний Іван Максимович

Published: 09.10.2026
Портрет визначного українського борця Івана Піддубного у спортивному вбранні чи цирковому трико з медалями на грудях. Мужній погляд, міцна статура. Зверху текстовий заголовок про 155-річчя від дня народження шестиразового чемпіона світу з класичної бороть

Осінній день 8 жовтня ознаменований ювілеєм – 155 років від дня народження визначного українського спортсмена Івана Піддубного. Слава його імені гучно шириться і понині, адже Іван Максимович був шестиразовим чемпіоном світу з класичної боротьби – і таких успіхів нікому не вдалося перевершити. Але його досягнення стали можливими не лише завдяки природному фізичному обдаруванню, а й внаслідок невтомної роботи над собою.
Життєвий шлях Івана Піддубного розпочався 8 жовтня 1871 року у с. Красенівка на Полтавщині (нині належить до Чорнобаївського району Черкаської області). Він походив з козацького роду, а його предки були одними із засновників-першопоселенців цього села. Сім’я жила незаможно, Іван Максимович був найстаршим із 7 дітей, тож аби допомогти родині він працював у наймах. Достеменно невідомо, що саме спонукало хлопця у 1893 році покинути рідний край та податися до Севастополя, а згодом до Феодосії, де він працював вантажником у портових фірмах. За однією з версій, причиною стало нещасливе кохання до заможної дівчини з рідного села, яку її батьки не віддали заміж за бідного Івана Піддубного. 
Згодом його життя кардинально змінюється: у Феодосії у 1896 року він розпочинає свою циркову кар’єру. Вже за два роки стає професійним атлетом-гирьовиком, виконавцем оригінальних трюків. Проте надалі від розважання публіки чудернацькими виступами – піднімання на плечі телеграфного стовпа з «пасажирами» з обох боків, згинання підков і цвяхів – Іван Піддубний поступово відходить, приділяючи більше уваги боротьбі. З 1903 року він приєднується до Петербурзького атлетичного товариства, де проходить спеціальну підготовку з класичної (французької) боротьби. Протягом 1904-1909 років спортсмен щороку перемагає на чемпіонатах світу, а також щоразу долає суперників і на комерційних турнірах. Для нього була важливою чесна боротьба, тож Іван Максимович ніколи не погоджувався програти за гроші, а завдяки своїй майстерності він здобуває славу нездоланного борця. 
Фактично на піку своєї кар’єри, у 1910 році, Іван Піддубний повертається до рідного села, одружується з Ніною Квітко-Фоменко та починає вести власне господарство. Однак уже 1913 року виїжджає до Полтави, а згодом і до Санкт-Петербурга, продовжуючи циркову та спортивну кар’єру. 
У буремні роки Української революції (1917-1921 рр.) відбувається трагічний злам в особистому житті Івана Піддубного – під час гастролей він отримує звістку про зраду та втечу дружини до Франції з денікінським офіцером, яка до того ж забрала з собою усі його спортивні нагороди. Попри її подальше каяття і спробу повернути чоловіка, Іван Максимович у 1920 році одружується з Марією Маношиною.
У наступні роки він опановує боротьбу вільного стилю та стає у цьому виді спорту титулованим переможцем на американському турнірі, і це досягнення 55-річного борця стає справжньою сенсацією. 
На схилі літ Іван Піддубний разом із дружиною оселяється у м. Єйськ, де у 1927 році купує садибу. 1937 року потрапляє до в’язниці, адже НКВС зацікавився його гастролями та можливими «прихованими» гонорарами. Подібна історія з арештом повторюється і в 1945 році, тепер уже за безпідставним звинуваченням про співпрацю з німцями, яку, зрештою, так і не було доведено. Натомість того ж таки 1945 року за визначні досягнення Івану Піддубному було присвоєно звання «Заслуженого майстра спорту СРСР». Водночас останні роки життя спортсмен проводить у злиднях, обмінюючи свої нагороди на харчі. 1949 року Іван Максимович Піддубний помирає. Але пам’ять про нього є невід’ємною частиною історії українського спорту.