Події у музеї
Музейниці Олена Шиян, Наталія Кузьменко, Ганна Барська та Люба Філоненко взяли участь в ювілейному заході з нагоди 175-річчя з дня народження агронома, ґрунтознавця Олександра Олексійовича Ізмаїльського (1851–1914). Організатори події: Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, Полтавський державний аграрний університет, Департамент культури і туризму Полтавської ОВА, Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, Громадська спілка «Полтавське товариство сільського господарства», Диканський історико-краєзнавчий музей імені Д. М. Гармаша та Регіональний ландшафтний парк «Диканський»
Детальніше:Ювілейний захід з нагоди 175-річчя з дня народження агронома
Віртуальна мандрівка степовими схилами триває ... Днями до музею завітали учні пришкільного табору Гімназії № 8 імені Панаса Мирного. Діти здійснили захоплюючу віртуальну мандрівку до українського степу: познайомилися із рідкісними тваринами та рослинами унікального природного ценозу, причинами зміни їх чисельності, основними заходами охорони та збереження, розглянули Червону та Зелену книги України.
Сьогодні у затишному дворику Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбувся показ документального фільму «Вони рвали кордон з рф! 225 ОШП завжди там, де найважче». Із вітальним словом виступили начальниця управління у справах реінтеграції та соціального захисту ветеранів та внутрішньо переміщених осіб.
Колеги і друзі з Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, користуючись нагодою — проміжним ювілеєм (75 років), вітають сьогодні з Днем народження Любов Миколаївну Лугову, яка 52 роки пропрацювала в музеї, ні на день не зрадивши йому. Любов Миколаївна є прикладом людини, відданої музейній справі, особливо коли ця справа — археологія.
«Літо зиму годує», – говорить українська народна мудрість. 7 червня 2026 року музейниця Марія Пісцова провела бесіду, присвячену темі «Обрядові літні страви Полтавщини» для учасниць «Кулінарної мандрівки». Ми пройшли крізь літній календарний цикл – від Зелених свят і Трійці до Івана, Маковія та Спаса.
Детальніше:«Літо зиму годує», – говорить українська народна мудрість.
Сьогодні фоє Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського повнилося музикою, натхненням та щирими емоціями. Змішаний хор Факультету мистецтв ЛНУ імені Тараса Шевченка «Vivo» створив велике свято духу на своєму вокально-інструментальному концерті.
Детальніше:Змішаний хор Факультету мистецтв ЛНУ імені Тараса Шевченка «Vivo»
5 червня 2026 року музей ожив для учнів молодших класів 17-ї гімназії - відбулися інтерактивні «Пригоди Цікавинки». Діти вирушили у виставкові зали, де за фрагментами орнаментів знаходили потрібні експонати - як маленькі дослідники минулого.
Швидко минають дні команди UkraineOpen та Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського під час реалізації проєкту «Новий код Полтавського краєзнавчого. Доступність і рівність», що впроваджується за підтримки Українського культурного фонду.
Чудове свято відбулося на подвір'ї музею в останній день травня. Полтавські родини та гості міста взяли участь у заході «Краєзнавча мандрівка», повному творчої атмосфери та яскравих вражень. Кожен охочий зміг долучитися до майстеркласів і навчитися техніці петриківського розпису та старовинної «вириванки», виготовити рибку із фоамірану, барвисті прикраси з бісеру, поробки із синельного дроту чи повітряного пластиліну
В останній день весни виповнюється 100 років від дня народження Яніни Яківни Яценко (1926–2016) – найстарішого дендролога Полтавщини. Вона народилася 31 травня 1926 р. у містечку Ставище Київської області. Дитячі роки пройшли у Полтаві, де на Полтавській сільськогосподарській дослідній станції працював батько Яків Лукич – відомий селекціонер, кандидат сільськогосподарських наук.
31 травня за новоюліанським календарем українці святкують День Пресвятої Трійці. На Полтавщині це свято завжди мало особливий смак, адже особливістю святкових застіль було вживання великої кількості молодої зелені, нею ж приправляли страви, зокрема варили зелений борщ. Його варили зі щавлю, шпинату, кропиви, кропу, петрушки, зеленої цибулі. У ХІХ столітті до рецепту додали картоплю: її спершу доводили до готовності, а вже потім закладали дрібно посічену зелень. У піст борщ заправляли засмажкою з цибулі на олії, а у м’ясоїд – готували на бульйоні або затовкували салом із часником. На стіл подавали зі сметаною та круто звареним яйцем.
