Події у музеї
3 травня для учнів початкової школи № 43 міста Полтави проведено два інтерактивно-навчальні заходи з майстер-класом "Народна лялька-мотанка".
До Великодня хочеться вкотре згадати музейника, етнографа та педагога Сергія Кульжинського, який поклав початок дослідженню мистецтва писанкарства. Із давніх давен писанка мала велике символічне значення. Її не можна було купити, лише – отримати в подарунок або зробити власноруч. Пізніше, у ХІХ столітті майстрині вже почали розписувати їх на продаж, а для поціновувачів українського писанкарства постало питання зібрати та описати колекції писанок, створивши своєрідний альбом-каталог. Таким довгоочікуваним виданням стала книга, що побачила світ у 1899 році – «Описание коллекции народных писанок» за авторством Сергія Кульжинського.
Сьогодні наукова книгозбірня Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилась ще одним цінним і цікавим для науковців виданням – книгою «Омелян Пріцак: повернення до України». У ній зібрано інтерв’ю і дописи видатного українського вченого, сходознавця, історика Омеляна Пріцака (1919–2006), оприлюднені у загальноінформаційних, науково-популярних, наукових періодичних виданнях і телеефірі від часу його повернення до України на початку 1990-х.
«Всеукраїнська писанка Проміниться життям. Великдень славить Перед цілим світом. Співзвучне до весни серцебиття – В ній оживають трави, птахи, квіти».
Однією з основних традицій готування до Великого Світлого свята – Воскресіння Христового є писання писанок.
Традицію писати писанки перед Великоднем сьогодні продовжувала з учнями 10-го класу ліцею "Успіх" № 13 музейниця Марія Пісцова.
Занурення у цей вид народного мистецтва відбувався на основі музейної колекції писанок, яка була сформована з переданої збірки Круглицького музею Катерини Скаржинської у 1906 році, доповнених зборами музейних експедицій, поповнень різних років не лише з Полтавщини, а й інших регіонів України та закордоння, через тематичний відеоролик, сформований музейниками.
Сьогодні свій День народження святкує директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, заслужений працівник культури України — Олександр Борисович Супруненко!
Сьогодні, 30 квітня відзначається професійне свято − День прикордонника України. Свято було встановлене з метою вшанування мужності та героїзму захисників державного кордону України та з урахуванням ролі Державної прикордонної служби України у боротьбі за незалежність держави.
28 квітня 2024 року відійшов у засвіти видатний український учений, археолог, академік НАН України і член її президії, народний депутат III й IV скликань Верховної Ради України, громадський діяч Петро Петрович Толочко (1938-2024). Автор близько 400 наукових праць, 25 монографій, з-поміж яких загальновідомі «Історична топографія стародавнього Києва», «Древний Киев», «Київ і Київська земля в епоху феодальної роздробленості Русі XII – XIII ст.», «Історичні портрети», «Літописи Київської Русі» та багатьох інших. Він установив справжній історичний вік Києва, підтримав визнання 1100-літнього віку Полтави за результатами археологічних досліджень та багато іншого.
Цікаву маловивчену частину музейної колекції культової металопластики складають вотивні підвіски-таблички до ікон. Вотум від латинського «votives» — присвячений богам, що у свою чергу «votum» — обітниця, бажання. Вотивні предмети приносились у дарунок божеству за обітницею, заради зцілення або виконання будь-якого бажання. Звичай приношення вотивних дарів – пом’якшена форма жертвопринесення. Своїм корінням він сягає прадавніх часів, коли людська свідомість була пов’язана з магічними уявленнями, а потім з язичницькими віруваннями. Вживання вотумів було поширеним і у культовій практиці як католицької так і православної церкви в Україні у ХVІІ – ХІХ ст. Спочатку воно розповсюдилось на середньовічному Заході, а звідти, досить пізно, в ХVІ – ХVІІ ст., прийшло до Польщі та в Україну, де стало відомим на Західних землях, а потім, у ХVІІІ ст., на Лівобережжі.
На зміну «Типовому положенню про Народний музей», яке діяло з 1965 року, Міністерство культури затвердило «Типове положення про музей на громадських засадах» від 25.09.1978 року. Нове положення чітко узгодило вживання термінів «громадський музей» та «Народний музей».
Детальніше:Використання термінів «громадський музей» і «Народний музей» (продовження)
Затишний дворик Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського 27 квітня зустрічав своїх друзів. За круглим столом, під теплими пледами, за філіжанкою смачної кави та ароматного чаю говорили про археологію і не тільки:)
