Події у музеї
Крім державного пошанування пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років існує і традиція пошанування родинна.
Під час експедицій по збору інформації для підготовки матеріалів до видання «Звід пам’яток історії та культури України. Полтавська область» до колишніх Шишацького, Глобинського та Лохвицького районів наукові співробітники науково-дослідного відділу пам’яткознавства Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського виявили пам’ятні знаки жертвам Голодомору 1932–1933 років, встановлені родичами трагічно загиблих.
Детальніше:До 90-х роковин Голодомору 1932–1933 років в Україні
Будівля Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, відома також як Будинок Полтавського губернського земства, безсумнівно є архітектурною перлиною нашого міста. А перлиною самої будівлі є її центральна зала, у минулому — зала земських зібрань, тепер — зала урочистостей. Спланований Василем Кричевським інтер’єр цього приміщення оздоблений орнаментальними розписами і живописними полотнами видатних українських художників Сергія Васильківського й Миколи Самокиша.
У 2013 р. Полтавською археологічною експедицією Державного підприємства Науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба України» ІА НАН України (керівник — к.і.н. Пуголовок Ю. О.), були проведені наглядові роботи по спорудженню комунікацій під час реконструкції ресторану «Іванова гора». В цьому повідомленні висвітлюємо знахідки з однієї з траншей, де був виявлений унікальний об’єкт ранньоскіфського часу — жертовник (VII–VI ст. до н.е.). Це, вірогідно, найраніший на території Поворскля та перший на території Полтавського поселення комплекс. Серед матеріалів розкопок були фрагменти ліпного посуду скіфського часу, що належать неповним розвалам горщиків прикрашених по зрізу пальцевими защипами, наскрізними проколами та наліпними валиками під вінцями.
Детальніше:Археологічні дослідження у Полтаві на Івановій горі у 2013 р.
22 листопада у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбулася зустріч колективу музею та студентів Полтавського коледжу управління і права із Сергієм Бульбахою — учасником Революції Гідності, ветераном АТО та російсько-української війни, депутатом Полтавської обласної ради. Нині Сергій Володимирович працює заступником директора з виховної роботи в Полтавського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.
Продовжуючи мову про рід Капністів (див. мал. 1), варто згадати, що у Василя Васильовича (матеріал від 28 жовтня 2023 р.) було троє рідних старших братів: Микола, Андрій, Петро. З останнім Василь Васильович мав особливо близький звʼязок. Ця обставина пізніше й дала змогу за потреби приписувати вчинки братів одне одному.
21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.
До Дня Гідності та Свободи у Полтавській обласній філармонії, за сприяння Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського презентує виставку «Героїзм і велич Майдану». Метою виставки та відзначенням пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.
Детальніше:21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи
20 листопада науковиці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Ірина Власенко та Марія Пісцова провели бесіду «В. Г. Кричевський — творець нового архітектурного стилю» для студентів та вільних слухачів. Фоторядом підсилилась розповідь про біографію митця — архітектора, живописця, графіка-новатора, першого художника українського кіно, сценографа, мистецтвознавця і педагога. Окрема увага приділена створенню Полтавського Земського будинку як зразку українського модерну, етапам будівництва та особливостям оздоблення. Захід відбувся у бібліотеці-філії № 5 у рамках музейно-педагогічної програми «Етнографічні студії з Полтавським краєзнавчим».
Детальніше:В. Г. Кричевський — творець нового архітектурного стилю
День Гідності та Свободи відзначається 21 листопада згідно з указом президента України No872/2014 від 13.11.2014 року.
Цей день установлено "з метою збереження та донесення до сучасного та майбутнього поколінь інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, утвердження ідеалів свободи й демократії, а також віддання шани патріотизму та мужності громадян, які восени 2004-го й у листопаді 2013-го – лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей, прав та свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору".
21 листопада вшановуємо пам’ять Героїв, які загинули на столичному Майдані під час Революції Гідності. Серед них і наші земляки: Ігор Сердюк, Андрій Черненко, Євген Случак, Петро Гаджа та Іван Пантелєєв (рок-музикант з Краматорська, який записався на Майдані у Києві як житель Кременчука). Полягли вони під час кривавих протистоянь, хтось від кулі снайпера, а хтось від пострілу в обличчя впритул…
2023 рік — ювілейний для найстарішого дендропарку Полтавщини загальнодержавного значення «Устимівського», який відсвяткував своє 130-річчя. Заснований він був у 1893 р. у с. Устимівка (нині — Бабичівський старостинський округ Глобинської міської територіальної громади). Ініціатором створення та автором першого проєкту був землевласник, колекціонер дерев і кущів Василь Васильович Устимович, який пізніше захопився інтродукцією та акліматизацією рослин іноземної флори. Нині дендропарк перебуває у віданні Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН України. Його дендрологічна колекція нараховує близько 490 видів, форм, сортів і гібридів. Живою емблемою дендропарку є ксантоцерас горобинолистий, або чекалкин горіх із родини Сапіндових. Походить він із Північного Китаю. До речі, колекція цієї рослини в Устимівці — найбільша в Україні. Коли у квітні–травні на кущах ксантоцерасу розкриваються квіти, зібрані у густі китиці, то здається, що рослина вкривається білим мереживом.
Національна заслужена академічна капела «ДУМКА» — еталон хорового співу в незалежній Україні. Свій творчий шлях капела розпочала в далекому 1919 році, завдячуючи її засновнику, талановитому хоровому диригенту, художньому керівнику — Нестору Феофановичу Городовенку. Слово «ДУМКА» це скорочена назва новоутвореної капели — Державна українська мандрівна капела. У радянські часи ім'я засновника всесвітньо відомого колективу замовчувалось бо він, як і багато інших українців-емігрантів потрапив під табу репресивної радянської системи.
