Події у музеї
Продовж століть знаходимо підтвердження того, що послідовна й наполеглива праця окремих майстрів нищила байдужі міжнародні кордони, коли йшлося про визнання України чи досягнення її синів та дочок.
Продовжуємо тему дослідження символіки у оздобленні Будинку Полтавського губернського земства, розпочату у дописі від 18 лютого цього року.
Попередня розповідь стосувалася пряничної форми кінця ХІХ ст. Її мотив — дерево життя з двома сонце-квітками вгорі, став основою ескізу з оформлення вхідних дверей центрального входу Будинку. Як уже було сказано раніше, основою цього художнього образу був давній жіночий символ-оберіг.
З нагоди Всеукраїнської науково-практичної конференції «Мистецтво української вишивки – життєдайне джерело творчості» у Полтавському національному педагогічному університету імені В. Г. Короленка презентовано виставку, що присвячена 110-річниці з дня народження майстра народного мистецтва Олександри Великодної.
Сьогодні у Полтавському національному університеті імені В.Г. Короленка відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Мистецтво української вишивки – життєдайне джерело творчості», присвячена 110-й річниці від дня народження майстра народного мистецтва Олександри Великодної.
Детальніше:Мистецтво української вишивки – життєдайне джерело творчості
23 квітня своє професійне свято відзначають послідовники Фрейда, Юнга і Карнегі — українські психологи. І в цьому наші фахівці випередили колег з інших держав, які не можуть похвалитися офіційним днем в календарі. Навіть у світової психологічної спільноти такого немає.
22 квітня 2024 року Марія Пісцова, наукова співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела тематичний етнографічний інтерактивний захід для учнів 5-го класу ліцею «Успіх» № 13.
Під неоязичництвом варто розуміти нові релігійні рухи, котрі проголошують відновлення стародавніх, домонотеїстичних вірувань та традицій. Ні для Європи загалом, ні для України зокрема такі рухи не є новими. Усе ХХ ст. та початок ХХІ ст. найрізноманітніші неоязичницькі культи то набирали популярність, то зовсім зникали. На сьогодні ми можемо говорити про сотні малих організацій, котрі намагаються по всій Європі відновити релігійні традиції греків, римлян, кельтів, германців, фракійців, фіно-угрів, балтів та слов’ян. Наймасовішим на сьогодні неоязичницьким рухом в Європі є Асутру, інша назва — Одінізм (від імені Бога Одіна).
Детальніше:Неоязичництво Полтавщини. Частина І. Святилище слов’янських неоязичників поблизу Полтави
Також сьогодні наша невтомна Марія Пісцова провелапрактичне заняття по бісероплетінню.
Білі крапинки чистоти, жовті крапинки тепла, червоні крапинки радості і любові на зеленому тлі відродженні життя чи синьому тлі води та здоров’я… Ці барви й побажання сьогодні єднали між собою учасники серії майстер-класів «Напиши свою писанку», створюючи крапанки.
Щорічно у третю суботу квітня українці відзначають День довкілля. Екологічне свято створене згідно з Указом Президента України № 855/98 від 9 серпня 1998 року. З нагоди Всеукраїнського Дня довкілля хочемо звернути Вашу увагу на природний скарб Полтавщини – Національний природний парк «Пирятинський». Розташований заповідний об’єкт у Лубенському районі в околицях м. Пирятина та сіл Грабарівка, Давидівка, Березова Рудка, Сасинівка, Гурбинці, Леляки, Усівка, Кейбалівка, Каплинці, Харківці, Дейманівка, Високе, Велика Круча, Повстин, Олександрівка, на території Пирятинського лісництва на площі 12028,42 га. Національний природний парк «Пирятинський» створений згідно з Указом Президента України № 1046/2009 від 11 грудня 2009 року, з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів.
Григорій Григорович Мясоєдов (19.04.1834. с. Паньково Тульської губ., нині Орловської обл., рф – 31.12.1911, м. Полтава) – славетний живописець, один з організаторів і активних діячів Товариства пересувних художніх виставок, життям і творчістю тісно пов'язаний з Полтавою.
Детальніше:До 190-річчя з дня народження Григорія Мясоєдова. Знаменитий художник і садівник-аматор