Події у музеї
«Цифрова капсула часу» Виклики, що постали перед українськими закладами культури, які зберігають об’єкти культурної спадщини, після початку повномасштабного вторгнення 2022 року значно посилили розуміння надзвичайної важливості процесу цифрової фіксації артефактів історії. Втрати музейних предметів, руйнування самих музеїв, відвертий грабунок культурних цінностей окупантами поставили перед музейниками вимогу якнайшвидше створити цифрову базу найвищого рівня надійності: для розшуку втраченого, для оперування інформацією про ці експонати та для відтворення їх у випадку знищення. Проєкт «Полтавський краєзнавчий.
Нумізматичні колекції музеїв — це унікальне джерело інформації про минуле, важливі матеріали для вивчення політичної історії та економічного розвитку країн. У 2026 році фонди Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського поповнилися колекцією монет В. Тараненка. Серед них, монета 3 крейцери 1736 року, викарбувана за правління курфюрста Карла Альбрехта, який згодом став імператором Священної Римської імперії. Такі гроші активно використовувалися в повсякденних торговельних розрахунках. У тогочасних німецьких землях їх часто називали «ландгрош» або просто «грош». Ці монети карбувалися з низькопробного срібла (білон 333-ї проби або нижче).
Ми вже писали про те, що 22 травня 2026 року, в рамках святкування 135-річчя Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, відбулась презентація 19-го науково-популярного видання «Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область. Горішньоплавнівська міська територіальна громада». І от нещодавно надійшов лист-подяка від директора Інституту історії України НАН України, академіка НАН України Валерія Андрійовича Смолія. Було особливо відмічено, що великого значення ця праця набуває в умовах повномасштабної війни, коли українська культурна спадщина стала однією з цілей агресора. Видання є не лише вагомим науковим здобутком, а й важливою складовою збереження національної пам’яті, утвердження української ідентичності та зміцнення культурної безпеки держави. Видання побачило світ всупереч ракетним обстрілам, постійним тривогам, численним викликам воєнного часу та завдяки авторському колективу, який продовжує важливу дослідницьку, просвітницьку та видавничу діяльність у складний для нашої держави час.
Сьогодні у флігелі Полтавського краєзнавчого музеї імені Василя Кричевського розпочав роботу міжмузейний виставковий проєкт «Кургани степових просторів Полтавщини», присвячений одній із найдавніших і найзагадковіших сторінок історії українського Степу. На відкритті перед присутніми зі словами підтримки проєкту виступили: в. о. директора Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Євгенія Калініна, перший заступник голови Полтавської обласної ради, кандидат юридичних наук, доцент Олександр Лемешко, заступниця директора Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА, начальниця Управління розвитку туризму, музейної справи та охорони культурної спадщини Лілія Федорченко, директорка Краєзнавчого музею міста Горішні Плавні Марина Безсмольна та директор Білицького краєзнавчого музею Євген Калашник. Першу екскурсію виставковим простором провів Олександр Супруненко — знаний археолог, Заслужений працівник культури України, кандидат історичних наук, почесний краєзнавець України.
Протягом тисячоліть вони височіли над безкраїми просторами, ставши невід'ємною частиною образу Українського степу. Та що насправді зберігали ці земляні насипи? Які історії приховували під своїми схилами, перш ніж їх відкрили археологи?
Сьогодні в музеї відбувся інтерактивний захід "Юний краєзнавець", який надихнув вихованців дитячого табору "Вітамінчик" пізнавати історію і природу рідного краю. Співробітники науково-дослідного відділу культурно-освітньої роботи Михайло Савченко та Лідія Кузьменко допомогли юним дослідникам розгадати таємниці Будинку Полтавського губернського земства і дендропарку, що його оточує.
Завдяки підтримці Українського культурного фонду Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського розпочинає масштабний проєкт «Полтавський Краєзнавчий. Digital Museum», що своєю роботою трансформує традиційний музей у відкритий цифровий хаб, де культурна спадщина стає доступною для глобальної аудиторії. Дякуємо УКФ за цю довіру й визнання цінності нашої тривалої роботи, дякуємо Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА за підтримку на кожному кроці.
Детальніше:Музей виходить поза свої стіни у цифровий простір!
Поки головні зали Полтавського краєзнавчого музею зачинені на реставрацію і приховані за будівельними риштуваннями, наша команда проєкту «Новий код Полтавського краєзнавчого: Доступність і рівність», що реалізується за підтримки УКФ та у співпраці з Департаментом культури в туризму продовжує активно працювати.
Зараз ми активно працюємо над інклюзивною складовою проєкту. Створюємо адаптований відеоконтент для людей із порушенням слуху, інтегруючи переклад українською жестовою мовою (УЖМ) та розробляючи аудіоописи (аудіодискрипцію) для незрячих користувачів.
Багата й неймовірна природа Полтавщини: ошатні парки та сквери, повноводні ріки, квітучі степові схили, могутні лісові масиви з різноманітним тваринним світом. Одним із шляхів збереження природних територій з фоновим та рідкісним біорізноманіттям є створення заповідних об'єктів.
Сучасний музей – це жива мережа, де постійно відбувається обмін знаннями, досвідом та, звісно, артефактами. Справжні наукові та виставкові проєкти народжуються саме завдяки міцній горизонтальній співпраці між закладами. Саме тому днями представники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського здійснили робочий візит до колег із Краєзнавчого музею міста Горішні Плавні.
Детальніше:Робочий візит до Краєзнавчого музею міста Горішні Плавні.
3 липня молодша наукова співробітниця науково-дослідного відділу культурно-освітньої роботи Кузьменко Л. С. взяла участь у науково-методичному семінарі з музейно-архівної практики "Музейно-архівна діяльність на сучасному етапі: виклики часу та інновації" для студентів 2 курсу історичного факультету ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Спікерка презентувала тему "Завдання і форми роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського в умовах сьогодення". Виступ був покликаний познайомити студентську спільноту з особливостями музейної роботи, продемонструвати можливості для самореалізації та професійного становлення у музейній сфері. Слухачі отримали нові знання та приємні враження від цікавості музейної роботи.
Детальніше:Музейно-архівна діяльність на сучасному етапі: виклики часу та інновації