Події у музеї
«П’ять відтінків рожевого» — на подвір’ї Музею квітують яблуня Маковецького, мигдаль степовий, церсис канадський, сортовий бузок «Богдан Хмельницький» та вишня дрібнопильчаста (сакура).
І всі вони вкриті рожевими квітами. Заходьте помилуватися та вдихнути їхній чудовий аромат!
Для кожного українця, незалежно від місця його проживання, знаковою є постать Тараса Шевченка. До творчого спадку Кобзаря неодноразово звертався і Михайло Коргун. Різьбяр не лише втілив образ поета у різних виробах із дерева, але й надихався його поезією під час творення у різних графічних техніках.
Колишнє с. Кривохатки — історичне передмістя м. Полтава — розташоване біля підніжжя Монастирської гори. У середині XVII – кінці XVIII ст. це був район поселення монастирських селян. На поч. ХІХ ст. у поселенні нараховувалось 153 душі монастирських селян при 144 десятинах землі. На планах міста ХІХ — поч. ХХ ст. ця територія позначена як заплава р. Ворскли. Ймовірно, назва походить від струмка Кривенький. За версію дослідника Л. М. Булави — назва струмка походить від назви села. У наш час по колишньому руслу струмка Кривенький до р. Ворскла біля «Зеленого Острова» паралельно до вул. Михайла Драгоманова впадає р. Тарапунька.
13 квітня 2024 року Марія Пісцова, наукова співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського провела тематичний етнографічний інтерактивний захід для юних гостей та мешканців міста.
Упродовж зустрічі учасники визначали різновиди великодніх яєць, шукали писанки з різними орнаментами, «мандрували» місцями встановлення пам’ятних знаків писанці, щоб встановити їхню висоту, створили декоративні підставки.
Сьогодні необхідно обов’язково згадати Івана Петровича Кавалерідзе (13.04.1887 – 3.12.1978) — відомого українського скульптора, режисера кіно і театру, сценариста, Народного артиста України. Згадуємо ми його у день народження як земляка, уродженця історичної Полтавщини.
Детальніше:Іван Петрович Кавалерідзе (13.04.1887 – 3.12.1978)
12 квітня 2024 року продовжили серію майстер-класів "Напиши свою писанку" музейники Марія Пісцова та Ірина Власенко з учнями та їхніми батьками, вчителями школи № 11.
Результатом давньої та хорошої дружби між Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського та Полтавським літературно-меморіальним музеєм В. Г. Короленка стали два спільні проєкти, а саме етнографічна виставка "Весняне сонце землю розбудило" та серія інтерактивних заходів "Ой весела весно, що ти нам принесла..." авторства співробітниці ПКМ ВК Катерини Штепи, що діяли з 20 березня та завершилися цими днями.
І на завершення дня!
Вітаємо директора нашого музею з нагородою почесним знаком «За особистий внесок у розбудову Університету».
Василь Седляр — відомий український художник 1920-1930 років, один із засновників школи українського монументального живопису. Та його доля трагічна. Талановитий молодий митець, організатор і відомий громадський діяч – він би ще міг так багато зробити. Але хвиля сталінських репресій не оминула й обірвала життя у 37 років. Усі його монументальні твори в Києві, Харкові й Одесі знищені. Залишилися лише недосконалі фоторепродукції і невелика колекція станкового живопису та малюнка, яка нині зберігається в Національному художньому музеї України в Києві.
Цей молодий (почав свою роботу влітку 2000-го року) краєзнавчий музей вирізняється з-поміж багатьох своєю нестримною енергією й потягом до змін та розвитку. Тому, крім традиційних краєзнавчих експозицій, що ознайомлюють усіх охочих із локальною історією від давнини до сьогодення, останнім часом активно зростає його дослідження й репрезентація сучасності: це і про активну роботу виставкового простору й залучення митців до виставок та імпрез, так і рефлексія й збереження пам’яті про страшний, але й визначний період нашої незалежності — російсько-українську війну, якій присвячені нещодавно відкриті експозиційні зали.
У цьому році виповнюється 80 років з часу третьої хвилі української еміграції. Сьогодні хотілося б згадати її кращих представників, які й на чужині продовжували щиру працю у сфері українського державотворення, української мови і рідної культури. Із здобуттям Україною незалежності багато вихідців із Полтавщини, розвіяних по чужині, побували в стінах Полтавського краєзнавчого музею.
