Події у музеї
Запрошуємо долучитися до святкування визначної дати – 135-літнього ювілею з часу заснування Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. З цієї нагоди ми проводимо Всеукраїнську наукову конференцію «Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського: історія, досвід, інновації».
Команда Ukraine Open разом із Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського реалізує важливий та надихаючий проєкт — «Новий код Полтавського краєзнавчого. Доступність і рівність». Ця ініціатива втілюється за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Стійкість суспільства через культуру». І вже маємо чудові результати: створену тактильну виставку у дворику музею відвідали викладачі та студенти Навчально-наукового інституту спеціальної та інклюзивної освіти Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка.
Разом ми робимо музейний простір відкритим, чуттєвим і рівним для всіх відвідувачів. Дякуємо Українському культурному фонду за підтримку проєкту, а гостям за натхнення — попереду ще багато важливих кроків!
Детальніше:«Новий код Полтавського краєзнавчого»: тактильну виставку відвідали студенти-інклюзивисти
До Дня пам’яті
16 вересня 2026 р. — день пам’яті професора Костя Мощенка, непересічної особистості із грона науковців ХХ століття в історії патріаршого музею Полтавщини, якому в травні цього року виповнилося 150 років від дня народження.
Детальніше:16 вересня 2026 р. — день пам’яті професора Костя Мощенка
13 вересня 2023 року розпочалася історія 152 бригади ЗСУ, спочатку як механізованої, а з вересня 2024 року – окремої єгерської. 6 грудня 2025 року бригада отримала почесну назву – імені Симона Петлюри. Сьогодні, 15 вересня 2026 року, у Сквері Героїв України м. Полтави було відкрито пам’ятну табличку, присвячену цьому бойовому підрозділу, з нагоди третьої річниці його створення.
До теми наших цифрових платформ!
Продовжуємо поглиблювати навички і розвивати спеціалістів цифрового документування предметів музейного фонду!
🛡 Нещодавно Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського був представлений на міжнародній конференції в межах проєкту DIGICURE – «Цифрова культурна стійкість і захист», що відбулася на базі Національного заповідника «Софія Київська» 27–28 серпня.
13 вересня 2026 року музейниця Марія Пісцова провела зустріч для учасниць «Кулінарної мандрівки», присвячену темі «Вареники та галушки». Це одні з найпоширеніших і найулюбленіших страв полтавців, які стали невід’ємною частиною гастрономічної культури краю.
Детальніше:Проєкт «Етноінтерактив»: музейниця Марія Пісцова розповіла про кулінарні традиції краю
Сьогодні Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського приймав на своєму подвір'ї учасників події Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА в рамках реалізації проєкту «Всі свої». Наші гості — представники територіальних громад Полтавщини, яких ознайомили з поточним проєктом музею під час виступу «Грантовий проєкт "Полтавський краєзнавчий. Digital Museum"».
Детальніше:Полтавський краєзнавчий музей прийняв представників громад у межах проєкту «Всі свої»
На подвір'ї музею відбулося відкриття виставки «Життя в узорах» — етнографічного проєкту, який презентує музейну збірку предметів, створених у техніках бісерної вишивки та в’язання гачком.
🌟 Запрошуємо на відкриття виставки «Життя в узорах» — унікальної експозиції бісерних творів XIX – початку XX ст. та сучасних прикрас. Ікони, аксесуари, орнаментальні композиції й народні оздоби розкривають багатство форм, символів і стилів, що поєднують традицію та сучасність.
Ви побачите сакральні образи, вишиті хустки, гаманці та прикраси – від ґерданів і силянок до кольє й браслетів, які демонструють самобутність українського бісерного мистецтва та його невичерпні можливості для розвитку сьогодні.
Детальніше:Запрошуємо на відкриття виставки «Життя в узорах»
Степ можна не лише побачити — його можна почути, вдихнути й відчути.
Завдяки проєкту «Справжній степ» музейне укриття кілька разів наповнювалося голосами та пахощами українського степу. У повній темряві відвідувачі слухали спів жайворонків, курликання журавлів, свист бабаків, дзижчання коників і цвіркунів, а ще вдихали аромати чебрецю, полину та деревію.
Детальніше:Степ можна не лише побачити — його можна почути, вдихнути й відчути