Події у музеї
Поповнення фондів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського новими експонатами, зокрема меморіальними, – це справжня подія. На початку 2026 р. ми отримали чимало цікавих речей від родини Голових із Полтави. Кандидат біологічних наук, зоолог Борис Олександрович Голов (1920-2016) був справжнім другом відділу природи Музею, не лише із задоволенням надавав консультації з різних питань зоології, а й поповнював музейну збірку. Цю традицію продовжили його доньки – Зоя та Юлія.
Запрошуємо на захід «Від експедиції Василя Докучаєва до створення Земського музею», присвячений 135-річчю з часу заснування Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського та 180-річчю від дня народження дослідника ґрунтів Полтавщини — Василя Докучаєва.
Детальніше:Від експедиції Василя Докучаєва до створення Земського музею
27 лютого 2026 року об 11.00 в Культурному центрі Горішньоплавнівської ЦБС відбудеться презентація спільного видання Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського і Краєзнавчого музею міста Горішні Плавні «Звід пам’яток історії та культури України: Полтавська область. Горішньоплавнівська міська територіальна громада».
Підкріплюємо слова про гуртування українського народу й культурних інституцій діями. Сьогодні, 24 лютого 2026 року, Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського та Військово юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого підписали меморандум про співпрацю, чим зміцнили зв'язок між двома установами, який активно зростав у 2025 році. Фіксуємо це як крок до активних співпраць і підсилення культурних і освітніх спроможностей у нашому рідному місті — заради світлого майбутнього краю й України.
24 лютого, на жаль, більше ніколи не буде звичайним днем. Це день кривавої зміни української історії та доль мільйонів українців та українок. Цей день — день болісної пам'яті й великої туги. Але також це день гуртування у спільній надії й народжених нею силах. Україна вистояла 12 років війни і 4 роки повномасштабного воєнного вторгнення росіян. Ми тримаємося завдяки самовідданості Сил Оборони України та зусиль тилу. І ми витримаємо.
Олексій Миколайович походив з поміщицької родини села Мачухи Полтавської губернії. Вищу освіту отримав на юридичному факультеті Новоросійського Імператорського університету (тепер Одеський національний університет імені І.І. Мечникова). Декілька років служив в судових палатах Харкова і Одеси, миргородським секретарем земського з'їзду. Під час перебування у Миргороді молодий службовець здійснює плідні дослідження народної творчості. За результатами напрацювань у 1888 р. була створена стаття «Опит изучения малорусских дум» видана друком у «Полтавських губернських відомостях» 1890 р., а потім окремою брошурою на 52 сторінках. В цій роботі був представлений матеріал по вивченню 70 оригінальних кобзарських дум, який дотепер є важливим науковим джерелом по опрацюванню кобзарського репертуару.
Ділимося слідами співпраць— 21 лютого до Дня рідної мови музейниця Ганна Барська, спільно із вчительками історії Полтавської загальноосвітньої школи №5 Вікторією Юницькою та Ніною Зелюк, провела захід, присвячений геніальному українському поету й художнику Тарасу Шевченку, який неодноразово бував на Полтавщині (1843-44, 1845-46, 1859), написав близько 20 поезій та створив близько 20 малюнків, відвідав тут більше 50 населених пунктів.
Алебарда «гуаньдао» (або «кван-до») – китайська зброя з широким вигнутим клинком, закріпленим на довгому держаку. Загальна довжина зброї досягала 220 см, із яких до 70 см становила довжина клинка. На обусі клинка алебарда мала хвилясту ріжучу кромку. Держак закінчувався масивним гострим наконечником.
Полтавщина вважає Володимира Малика своїм письменником, бо саме тут, у Лубнах, що розкинулися на березі привітної Сули, він почав професійно писати, хоча батьківщиною його була Київщина. Із Полтавщиною пов’язані найплідніші роки творчості: спочатку учительської, згодом письменницької.
Детальніше:#Персона_дня: Володимир Малик – майстер українського історичного роману.
20 лютого в Україні відзначають День пам’яті Героїв Небесної Сотні. 24 лютого Постановою Верховної Ради України від 12 лютого 2025 року встановлено Національним днем молитви задля віддання шани та вдячності всім, хто поклав життя, захищаючи свободу і незалежність України. З нагоди цих дат у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського був проведений патріотичних захід «Україно, молюся за тебе».
20 лютого ми вшановуємо пам'ять героїв, які стали символом боротьби й жертовності за право України і українського народу обирати свій шлях самостійно.
