Події у музеї
У цьому році виповнюється 80 років з часу третьої хвилі української еміграції. Сьогодні хотілося б згадати її кращих представників, які й на чужині продовжували щиру працю у сфері українського державотворення, української мови і рідної культури. Із здобуттям Україною незалежності багато вихідців із Полтавщини, розвіяних по чужині, побували в стінах Полтавського краєзнавчого музею.
11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. У Європі ця дата зберігає відтінок скорботи і суму за безвинно знищеними. Для полтавців вона асоціюється з пам’яттю про тих, хто пережив за колючим дротом згубні роки нацистської окупації 1941–1943 рр., про десятки тисяч земляків загиблих у концтаборах Полтавщини і Європи.
Детальніше:Шлях на Голгофу: до вшанування пам’яті в’язнів нацистських концтаборів
У рамках Тижня факультету історії та географії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка 11.04.2024 р. у залі засідань було проведено презентацію творчого проєкту «Українська культурна спадщина: регіональний аспект».
Тепле сонячне проміння кличе на прогулянку, але навчання міцно тримає у класній кімнаті. У ці весняні дні вихованці Полтавського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Віталія Грицаєнка за участі музейниці Наталії Кузьменко згадували події 1930-х років.
Детальніше:Темою уроку-лекції став Голодомор 1932-1933 років в Україні
Почесний громадянин м. Полтава, перший космонавт – українець за походженням, льотчик-космонавт, який був відібраний до першого у світі загону космонавтів, П. Р. Попович, стверджував: «Без України, без українських фахівців (С. Корольова, В. Глушка, М. Янгеля, Г. Лозино-Лозинського), зокрема і полтавців, не було б космонавтики". Можна додати, що без О. Засядька, М. Кибальчича, Ю. Кондратюка, М. Кисенка, інакшим був би також розвиток світової ракетної і реактивної техніки.
Учні 3 класу Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 ім. В.Г. Короленка Полтавської міської ради Полтавської області разом із науковцями відділу природи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського вирушили на машині часу в Еру динозаврів. Повернулися звідти з новими знаннями про велетенських ящерів.
Сьогодні Марія Пісцова та Олена Помінова, наукові співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провели тематичний етнографічний інтерактивний захід для учнів 5-го класу Наукового ліцею № 3.
Упродовж зустрічі учасники визначали різновиди великодніх яєць, шукали писанки з різними орнаментами, «мандрували» місцями встановлення пам’ятних знаків писанці, щоб встановити їхню висоту, допомагали майстрині підготуватися до Великодня.
Поповнення колекції дендропарку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського новими рослинами триває!
10 квітня до нас завітала полтавка Олена Абасова — онука Олександра Антоновича Бібікова, засновника нашого парку.
Рано навесні студенти останнього допомогли провести професійну обрізку дерев і чагарників у дендропарку музею. Під керівництвом завідувача навчально-виробничої практики Матвієнка О. В. юнаки і дівчата на практиці опановували навички надання кронам дерев і чагарників оптимальної форми для кращого цвітіння та плодоношення, а також створили живі геометричні фігури із ялинок та форзиції повислої.
У ній взяли участь науковці з Київського інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України: Василь Петрович Гелюта – доктор біологічних наук, професор, завідувач відділу мікології; Микола Григорович Бойко – кандидат біологічних наук; Володимир Олександрович Тарасенко – кандидат біологічних наук. Із полтавської наукової спільноти: Наталія Олексіївна Смоляр – кандидат біологічних наук, доцент кафедри прикладної екології та природокористування НУ «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Ірина Сергіївна Бесєдіна – міколог, кандидат біологічних наук, доцент, працівник Полтавського еколого-натуралістичного центру учнівської молоді
9 квітня 1897 року у Золотоніському повіті Полтавської губернії народився Андрій Лівицький, якому доля відвела особливу роль в Українській революції 1917-1921 років. Він стояв біля витоків проголошення Української Народної Республіки і на еміграції очолював уряд УНР, продовжуючи і збагачуючи тяглість українських державотворчих традицій.
