Події у музеї
Колишнє с. Кривохатки — історичне передмістя м. Полтава — розташоване біля підніжжя Монастирської гори. У середині XVII – кінці XVIII ст. це був район поселення монастирських селян. На поч. ХІХ ст. у поселенні нараховувалось 153 душі монастирських селян при 144 десятинах землі. На планах міста ХІХ — поч. ХХ ст. ця територія позначена як заплава р. Ворскли. Ймовірно, назва походить від струмка Кривенький. За версію дослідника Л. М. Булави — назва струмка походить від назви села. У наш час по колишньому руслу струмка Кривенький до р. Ворскла біля «Зеленого Острова» паралельно до вул. Михайла Драгоманова впадає р. Тарапунька.
Сьогодні необхідно обов’язково згадати Івана Петровича Кавалерідзе (13.04.1887 – 3.12.1978) — відомого українського скульптора, режисера кіно і театру, сценариста, Народного артиста України. Згадуємо ми його у день народження як земляка, уродженця історичної Полтавщини.
Детальніше:Іван Петрович Кавалерідзе (13.04.1887 – 3.12.1978)
Результатом давньої та хорошої дружби між Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського та Полтавським літературно-меморіальним музеєм В. Г. Короленка стали два спільні проєкти, а саме етнографічна виставка "Весняне сонце землю розбудило" та серія інтерактивних заходів "Ой весела весно, що ти нам принесла..." авторства співробітниці ПКМ ВК Катерини Штепи, що діяли з 20 березня та завершилися цими днями.
І на завершення дня!
Вітаємо директора нашого музею з нагородою почесним знаком «За особистий внесок у розбудову Університету».
Василь Седляр — відомий український художник 1920-1930 років, один із засновників школи українського монументального живопису. Та його доля трагічна. Талановитий молодий митець, організатор і відомий громадський діяч – він би ще міг так багато зробити. Але хвиля сталінських репресій не оминула й обірвала життя у 37 років. Усі його монументальні твори в Києві, Харкові й Одесі знищені. Залишилися лише недосконалі фоторепродукції і невелика колекція станкового живопису та малюнка, яка нині зберігається в Національному художньому музеї України в Києві.
Цей молодий (почав свою роботу влітку 2000-го року) краєзнавчий музей вирізняється з-поміж багатьох своєю нестримною енергією й потягом до змін та розвитку. Тому, крім традиційних краєзнавчих експозицій, що ознайомлюють усіх охочих із локальною історією від давнини до сьогодення, останнім часом активно зростає його дослідження й репрезентація сучасності: це і про активну роботу виставкового простору й залучення митців до виставок та імпрез, так і рефлексія й збереження пам’яті про страшний, але й визначний період нашої незалежності — російсько-українську війну, якій присвячені нещодавно відкриті експозиційні зали.
У цьому році виповнюється 80 років з часу третьої хвилі української еміграції. Сьогодні хотілося б згадати її кращих представників, які й на чужині продовжували щиру працю у сфері українського державотворення, української мови і рідної культури. Із здобуттям Україною незалежності багато вихідців із Полтавщини, розвіяних по чужині, побували в стінах Полтавського краєзнавчого музею.
11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. У Європі ця дата зберігає відтінок скорботи і суму за безвинно знищеними. Для полтавців вона асоціюється з пам’яттю про тих, хто пережив за колючим дротом згубні роки нацистської окупації 1941–1943 рр., про десятки тисяч земляків загиблих у концтаборах Полтавщини і Європи.
Детальніше:Шлях на Голгофу: до вшанування пам’яті в’язнів нацистських концтаборів
У рамках Тижня факультету історії та географії Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка 11.04.2024 р. у залі засідань було проведено презентацію творчого проєкту «Українська культурна спадщина: регіональний аспект».
Тепле сонячне проміння кличе на прогулянку, але навчання міцно тримає у класній кімнаті. У ці весняні дні вихованці Полтавського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Віталія Грицаєнка за участі музейниці Наталії Кузьменко згадували події 1930-х років.
Детальніше:Темою уроку-лекції став Голодомор 1932-1933 років в Україні
Почесний громадянин м. Полтава, перший космонавт – українець за походженням, льотчик-космонавт, який був відібраний до першого у світі загону космонавтів, П. Р. Попович, стверджував: «Без України, без українських фахівців (С. Корольова, В. Глушка, М. Янгеля, Г. Лозино-Лозинського), зокрема і полтавців, не було б космонавтики". Можна додати, що без О. Засядька, М. Кибальчича, Ю. Кондратюка, М. Кисенка, інакшим був би також розвиток світової ракетної і реактивної техніки.
