Події у музеї
У всьому світі 18 квітня відзначають Міжнародний день пам’яток і визначних місць. Це свято у 1982 році було встановлено Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам'ятників і визначних місць, створеної при ЮНЕСКО і відзначається з 18 квітня 1984 р. щорічно.
17 квітня 2024 року продовжила проведення серії майстер-класів "Напиши свою писанку" музейниця Марія Пісцова зі студентами та викладачами Полтавського державного аграрного університету. Занурення у цей вид народного мистецтва відбувався на основі музейної колекції писанок, яка була сформована з переданої збірки Круглицького музею Катерини Скаржинської у 1906 році, доповнених зборами музейних експедицій, поповнень різних років не лише з Полтавщини, а й інших регіонів України та закордоння, через тематичний відеоролик, сформований музейниками.
17 квітня співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олеся Васецька й Марина Тригуб провели інтерактивний захід "Незвичайний баранець" для учнів 3-го класу Полтавської школи №37.
85 років тому радянська влада знищила фундатора української індології П. Ріттера. Вчений був одним із перших, хто познайомив українців із захоплюючим і малознаним світом індійської культури, історії, філософії. До нього в історії мовознавства ніхто не наважився перекласти українською мовою оригінальні тексти прадавніх поетів і письменників Індії.
16 квітня 2024 року Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провела етнографічний захід "Котилася писаночка".
Учасники заходу, учні 5-го класу Ліцею № 13 «Успіх», слухали розповідь про різновиди великодніх яєць, традиції святкування Великодня на Полтавщині.
Добрі традиції у співпраці потужних закладів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського і Полтавського фахового коледжу мистецтв імені М. В. Лисенка відзеркалились у новому міжмузейному проєкті «Іван Мазепа – гетьман-будівничий України».
Експрес-виставку презентували 15 квітня у Народному музеї «Музична Полтавщина» імені М. А. Фісуна Полтавського фахового коледжу мистецтв імені М. В. Лисенка. Проєкт присвячений постаті гетьмана Івана Мазепи, яка є однією із найбільш суперечливих в українській історії нового і новітнього часу. У нашій історії були герої і антигерої, однак відносно постаті Івана Мазепи погляди істориків до цього часу розходяться.
Маємо за честь активно долучитися до науково-практичної конференції
«ПАМʼЯТКОЗНАВЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ ГОРІШНЬОПЛАВНІВСЬКОЇ ГРОМАДИ ТА ЙОГО ВИСВІТЛЕННЯ У ВИПУСКУ «ЗВОДУ ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ»
Приурочена до Міжнародного дня памʼяток і визначних місць конференція відбудеться 18 квітня 2024 року в м. Горішні Плавні, (експозиція краєзнавчого музею «Російсько-українська війна»).
Запрошуємо колег-науковців до участі та відслідковування результатів конференції!
Дякуємо Краєзнавчий музей міста Горішні Плавні за чудову спільну роботу!
Детальніше:Запрошуємо колег-науковців до участі та відслідковування результатів конференції!
26 березня 2024 року у виставковій залі Полтавської обласної організації Національної спілки художників України «Художній салон» відбувся фінісаж культурно-мистецького проєкту «Нескорений дух» (спілкування з глядачем).
Цей проєкт спрямований висвітлити тематику стійкості й незламності українців у боротьбі з російськими окупантами, а також підтримати військових, які боронять нашу державу і наближають перемогу.
Детальніше:Фінісаж культурно-мистецького проєкту «Нескорений дух»
«П’ять відтінків рожевого» — на подвір’ї Музею квітують яблуня Маковецького, мигдаль степовий, церсис канадський, сортовий бузок «Богдан Хмельницький» та вишня дрібнопильчаста (сакура).
І всі вони вкриті рожевими квітами. Заходьте помилуватися та вдихнути їхній чудовий аромат!
Для кожного українця, незалежно від місця його проживання, знаковою є постать Тараса Шевченка. До творчого спадку Кобзаря неодноразово звертався і Михайло Коргун. Різьбяр не лише втілив образ поета у різних виробах із дерева, але й надихався його поезією під час творення у різних графічних техніках.
Колишнє с. Кривохатки — історичне передмістя м. Полтава — розташоване біля підніжжя Монастирської гори. У середині XVII – кінці XVIII ст. це був район поселення монастирських селян. На поч. ХІХ ст. у поселенні нараховувалось 153 душі монастирських селян при 144 десятинах землі. На планах міста ХІХ — поч. ХХ ст. ця територія позначена як заплава р. Ворскли. Ймовірно, назва походить від струмка Кривенький. За версію дослідника Л. М. Булави — назва струмка походить від назви села. У наш час по колишньому руслу струмка Кривенький до р. Ворскла біля «Зеленого Острова» паралельно до вул. Михайла Драгоманова впадає р. Тарапунька.
