Події у музеї
За те, що на політінформації прочитав лекцію «350 років Хотинській битві і гетьман Сагайдачний», його викликали в управління КДБ у Полтаву на розмову, після чого змусили подати заяву на звільнення. До виходу на пенсію у 1975 р. Леоніду Івановичу довелося вісім разів міняти роботу. КДБ не давало спокою аж до 1990 р.
Є в біографії Леоніда Івановича один факт, про який він згадує з особливою теплотою, — це участь у зйомках «Пропалої грамоти» 1972 р., спілкування з незабутнім Іваном Миколайчуком.
У колекційній збірці зброї Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігаються предмети із різних регіонів світу, вишукані зразки східного та західноєвропейського озброєння.
Серед подібних зразків, ятаган особливої конструкції, що поєднує в собі характерний увігнутий клинок і класичний шабельний ефес. Головна особливість ятагана – увігнута форма клинка. Ця форма робить ефективними як ріжучі, так і колючі удари. Робочою частиною клинка є увігнута сторона з точкою удару в середині її другої половини.
День пам'яті Героїв Крут став звичною пам'ятною датою боротьби за незалежність України. День, коли ми говоримо про бій під залізничною станцією Крути, де нечисельні підрозділи військ УНР, підкріплені добровольцями з студентської громади Києва зупинили на кілька днів наступ більшовиків на Київ.
Зараз дуже важко виявити імена всіх учасників цього бою. Дослідники, шляхом вивчення великої кількості документів, віднайшли близько 150 імен, серед яких 12 – пов’язано з Полтавщиною: брати Аверкій та Федір Гончаренки, Микола Божко-Божинський, Володимир Шульгин, Юрій Вороний, Демид Бурко-Корецький, Ігор Геращенко, Іван Шарий, Олександр Попович, Олександр Гайдовський-Потапович, Василь Коваленко, Олена Мельничук.
...У постановах Міністерства культури срср, ще в 60-х рр. ХХ ст. знаходимо термін «Народний музей» як найменування для громадських музеїв, які мали досягнення у створенні експозицій, досить значні колекції, а головне досягли успіхів у пропаганді досягнень радянської держави, акцент ставився на «значну масову політичну» виховну роботу. Але термін «народний» використовувався і як загальна назва для громадських музеїв…
Детальніше:Використання термінів «громадський музей» і «Народний музей» (продовження)
Бій під Крутами 29 (30 січня) 1918 р. був не просто епізодом збройного протистояння між Українською Народною Республікою та росією. Він став одним із символів Української революції, легендою. Події більш ніж столітньої давнини перегукуються з нашим часом. Реалії російсько-української війни підкреслюють історичну тяглість між першими «кіборгами» почату XX століття і захисниками національної державності нині. Адже ситуація січня 1918 р. до болю нам знайома: військо сусідньої держави суне на українські землі, українці захищаються.
Бій під Крутами 29 (30 січня) 1918 р. був не просто епізодом збройного протистояння між Українською Народною Республікою та росією. Він став одним із символів Української революції, легендою. Події більш ніж столітньої давнини перегукуються з нашим часом. Реалії російсько-української війни підкреслюють історичну тяглість між першими «кіборгами» почату XX століття і захисниками національної державності нині. Адже ситуація січня 1918 р. до болю нам знайома: військо сусідньої держави суне на українські землі, українці захищаються.
29 січня виповнюється 290 років з дня смерті визначного військового і політичного діяча, останнього виборного гетьмана України Данила Апостола (1654-1734).
Майбутній український гетьман народився на Полтавщині, в сотенному містечку Сорочинці Миргородського полку, тепер село Великі Сорочинці Миргородського району, в козацькій родині.
Детальніше:До 290-х роковин від дня смерті гетьман Данило Апостол
Від сьогодні Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського експонує виставку «Війна впритул» у фоє 1-го поверху Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського.
«Війна впритул» — проєкт, що за допомогою кругових панорам у форматі 360°, відео з дронів та 3D-моделювання в деталях демонструє світовій спільноті, як виглядає геноцид української нації. Представлені матеріали є наочними доказами злочинів росії, і в майбутньому вони допоможуть притягнути агресора до відповідальності.
Олександр Якович Орлов (6.04.1880 р., м. Смоленськ – 28.01.1954 р., м. Київ) – видатний астроном і геофізик, засновник відомої в науковому світі школи українських дослідників з глобальної геодинаміки, академік АН УРСР (з 1939 р.), член – кореспондент АН СРСР (з 1927 р.), заслужений діяч науки УРСР (з 1950 р.).
Життя і діяльність його тісно пов’язані з Полтавою. Він був ініціатором створення, засновником і керівником у 1926-1934, 1938-1951 роках Полтавської гравіметричної обсерваторії.
Історичну і мистецьку вартість представляє фрагмент потира (седес), переданий нашому музею в 1998 році Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей. Старослов’янський напис на основі седеса називає благодійників – Василя Кочубея та його дружину: «1760 года февраля 2 д(ня) Василием Кочубеем и жена его Марфа Оболонсковна». Беручи до уваги рік внеску, можемо з’ясувати, що Василь Васильович Кочубей (1728–1791) — глухівський предводитель дворянства, статський радник, а його дружина Марія (Марфа) Дем’янівна Канієвська-Оболонська (1736–1815) — спадкоємиця відомого козацько-старшинського роду.
Іванова гора – пам’ятка археології національного значення, історичне ядро нашого міста. Перші археологічні дослідження на цьому місці були проведені 1946 р. відомим археологом Іваном Ляпушкіним.
Археологічні дослідження на Соборному майдані під керівництвом І. І. Ляпушкіна тривали два польові сезони, 1945 – 1946 рр. Результати цих робіт перевершили очікування. Вони дозволили на той час по-новому розглянути давню історію нашого міста та й цілого мікрорегіону. Дослідження 1940-х рр. дозволили визначити археологічний вік міста Полтави. На сьогодні в зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського зберігається археологічна колекція з розкопок Івана Івановича Ляпушкіна, що нараховує 3557 од., серед яких: цілі форми і фрагменти ліпного та гончарного посуду, вироби і знаряддя праці з кістки, скла, заліза, бронзи, срібла різних археологічних епох – скіфського (2-га пол. VII – ІІІ ст. до н.е.) і давньоруського (ХІІ – ХІІІ ст.) часів та пізньосередньовічного періоду Полтави (XVII–XVIII ст.).
Детальніше:Іванова гора – пам’ятка археології національного значення