Події у музеї
11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. У Європі ця дата зберігає відтінок скорботи і суму за безвинно знищеними. Для полтавців вона асоціюється з пам’яттю про тих, хто пережив за колючим дротом згубні роки нацистської окупації 1941–1943 рр., про десятки тисяч земляків загиблих у концтаборах Полтавщини і Європи.
Детальніше:Шлях на Голгофу: до вшанування пам’яті в’язнів нацистських концтаборів
Учні 3 класу Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 ім. В.Г. Короленка Полтавської міської ради Полтавської області разом із науковцями відділу природи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського вирушили на машині часу в Еру динозаврів. Повернулися звідти з новими знаннями про велетенських ящерів.
Сьогодні Марія Пісцова та Олена Помінова, наукові співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, провели тематичний етнографічний інтерактивний захід для учнів 5-го класу Наукового ліцею № 3.
Упродовж зустрічі учасники визначали різновиди великодніх яєць, шукали писанки з різними орнаментами, «мандрували» місцями встановлення пам’ятних знаків писанці, щоб встановити їхню висоту, допомагали майстрині підготуватися до Великодня.
Поповнення колекції дендропарку Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського новими рослинами триває!
10 квітня до нас завітала полтавка Олена Абасова — онука Олександра Антоновича Бібікова, засновника нашого парку.
Рано навесні студенти останнього допомогли провести професійну обрізку дерев і чагарників у дендропарку музею. Під керівництвом завідувача навчально-виробничої практики Матвієнка О. В. юнаки і дівчата на практиці опановували навички надання кронам дерев і чагарників оптимальної форми для кращого цвітіння та плодоношення, а також створили живі геометричні фігури із ялинок та форзиції повислої.
У ній взяли участь науковці з Київського інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України: Василь Петрович Гелюта – доктор біологічних наук, професор, завідувач відділу мікології; Микола Григорович Бойко – кандидат біологічних наук; Володимир Олександрович Тарасенко – кандидат біологічних наук. Із полтавської наукової спільноти: Наталія Олексіївна Смоляр – кандидат біологічних наук, доцент кафедри прикладної екології та природокористування НУ «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Ірина Сергіївна Бесєдіна – міколог, кандидат біологічних наук, доцент, працівник Полтавського еколого-натуралістичного центру учнівської молоді
9 квітня 1897 року у Золотоніському повіті Полтавської губернії народився Андрій Лівицький, якому доля відвела особливу роль в Українській революції 1917-1921 років. Він стояв біля витоків проголошення Української Народної Республіки і на еміграції очолював уряд УНР, продовжуючи і збагачуючи тяглість українських державотворчих традицій.
З 2016 року щороку перед Великоднем проводиться цикл майстер-класів «Напиши свою писанку» для всіх бажаючих. Метою проведення заходів є ознайомлення учасників з мистецтвом писанкарства: різними видами декоративних яєць (зернівка, мальованка, крапанка, писанка), значенням кольорів і символів, звичаями та обрядами, легендами, приказками й піснями, що пов’язані з писанкою, створенням традиційних та авторських великодніх яєць, пізнанням мистецької спадщини рідної землі.
Невід’ємною частиною сільського і міського інтер’єрів були мисники, стільці, лави, рами для фото та календарів, а також скрині, розпис яких відзначався багатством художніх прикрас та прийомів.
Останнє століття другого тисячоліття було врожайним на майстрів-гончарів у Опішному — як передчуття, що далі буде інакше.
До 70-річчя від дня народження Г. Пошивайла в чотирьох залах горішнього поверху Полтавського краєзнавчого музею відбулася велика персональна виставка подружжя. Пригадується, як напружено проходила підготовка до представлення творчого тандему (1979 р.).
7 квітня 1992 року вперше після тривалого більшовицького засилля у дзвіниці Свято-Успенського собору відбулося Богослужіння. Воно започаткувало відновлення архітектурної та сакральної домінанти старого центру міста — Свято-Успенського собору, що був зруйнований у 1934 році.
