Події у музеї

На початку березня Олександр Васильович Пелипенко, мешканець м. Полтави, передав до нашого музею вісім мистецьких творів знаного майстра порцеляни, аквареліста, кераміста І. М. Віцька (1930–2011). Серед них — декоративні напільні глиняні вази «Галя», «Гуцул» та скульптури «Сестрички» й «Енеєць». Вироби датовані 1976 р., виконані автором у традиціях полтавського гончарного осередку, вкриті поливою та вирізняються приємною кольоровою гамою.

 24 03 11 popovn01

У березні 2024 р. виповнюється 95 років від передачі Всеукраїнською академією наук (ВУАН) Полтавському державному музею імені В. Г. Короленка (тепер Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського) і Полтавській Спілці мисливців унікального заповідного об’єкту — «Академічного степу».

24 03 11 step

Ця кам’яна баба має досить цікаву історію. Саме її намалював Тарас Григорович Шевченко. На півдні Полтавщини поет відвідав с. Шедієво (раніше Новосанжарського району), де оглянув і замалював Поорільські краєвиди та скульптурні антропоморфні половецькі стели. Серед малюнків митця – «Пейзаж (краєвид) з кам’яними бабами», датований 1845 роком.

Місцезнаходження зображених скульптур свого часу було ідентифіковане П. Журом. А ще раніше у Нехворощанському сільському краєзнавчому музеї (1972 рік) був виявлений уламок однієї із скульптур, що надто походив на відтворену Шевченком стелу. 

24 03 10 shedievo

Про народні традиції зустрічі весни, обрядові пісні, рухливі ігри, характерні для цього періоду, розповідала сьогодні Марія Пісцова, наукова співробітниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, юним мешканцям та гостям міста.

Учасники пригадували приказки про весну, відгадували загадки про птахів, які живуть на Полтавщині, формували тематичну складанку, створили декоративну іграшку «жайворонка».

24 03 09 obradovist01

Т. Г. Шевченко бував на Полтавщині під час трьох подорожей Україною — 1843–1844, 1845–1847, 1859 рр. Найдовше він перебував на полтавській землі в 1843 і 1845 роках. Загалом Тарас Шевченко провів тут близько півтора року (1843–1846, 1859). Навіть тоді, коли він перебував на чужині, зв’язок із Полтавщиною не уривався: велось активне листування з тутешніми приятелями, давні полтавські враження знаходили вираження в сло¬ві: у повісті «Близ¬нецы», Полтава згадується близько 30 разів.

24 03 09 shevchenko01

Перед вами тарілка дерев’яна, декоративна з контурним різьбленням мотиву «древо життя» в кольорі, виготовлена в майстерні Полтавського губернського земства на початку ХХ ст.

Належала українському живописцю, графіку, поету, етнографу, організатору і директору Сумського художнього музею, заступнику директора Полтавського краєзнавчого музею у 1933 по 1935 роках Никанору Онацькому.

24 03 08 tarilka

Про польового птаха, який одним із перших повертається до рідної землі, його роль у весняній українській обрядовості, символіку в усно-поетичній творчості та образ у народному мистецтві розповідала сьогодні музейниця Марія Пісцова учасникам етнографічного інтерактивного заходу «Жайворонкові пісні».

24 03 07 jayvoronok01

7 березня 2024 року про народні традиції та звичаї зустрічі весни на Полтавщині розповідала Марія Пісцова, завідувачка етнографічного відділу Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, молоді з ГО «Рівновага-плюс».

23 03 07 ptahy01

 

Сьогодні наукові співробітниці Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олена Халимон та Олеся Васецька провели інтерактивний масовий захід «Крилаті вісники весни». Його учасниками стали учні 2 класу Полтавської школи №37. Малеча дізналась про традиції українців зустрічі весни, закликала її: «Прийди, весно, прийди красна, принеси врожай нам рясний!», а ще співала веснянки, водила «кривий танець».

24 03 06 visnyky01

5 лютого 2024 року в арт-просторі «Pidval» розпочався полтавський етап кінофестивалю документального кіно «Культура під час війни в Україні», організований Представництвом ЄС в Україні у співпраці з Ukraїner. Це фінальна подія комунікаційної кампанії «Разом творимо. Разом зберігаємо», що інформує громадськість про підтримку Європейським Союзом української культури та мистецтва в час війни.

24 03 05 pidval01

Рушник є знаковою символічною деталлю побуту українців. Його присутність простежується в усіх важливих подіях життя, святах і обрядах. Символіка рушників увібрала в себе матеріальну й духовну сторону життя наших далеких предків. Особливо цінними у цей час є поповнення музейної колекції вишитих виробів.

24 03 05 popovn01